На сучасному етапі технічного прогресу проблема забезпечення надійності виробів розглядається як одна з найважливіших сторін більш загальної проблеми — управління якістю розробляється і випускається продукції. Згідно ГОСТ 15467-70 Під управлінням якістю продукції розуміють встановлення, забезпечення і підтримку необхідного рівня якості Продукції при її розробці, виробництві і експлуатації або споживанні, здійснюване шляхом систематичного контролю за Якістю і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що впливають на якість продукції.
Комплексна система управління якістю Ярославського Моторного заводу (система НОРМ) створювалася в процесі розробки і організації виробництва сімейства нових дизельних двигунів багатоцільового призначення з високим ресурсом. В ній використаний прогресивний досвід існуючих систем управління якістю продукції. НОРМ — універсальна система. Впроваджена на ряді підприємств Ярославської області і заводах автомобільної промисловості вона охоплює проблему управління якістю у всій її сукупності, забезпечуючи послідовне проведення робіт з підвищення, забезпечення і збереження якості продукції. Іншими словами, вона забезпечує прогнозування і управління (підвищення) рівнем якості двигунів на стадіях проектування, виробництва й експлуатації. Значне місце в комплексній системі управління якістю займають конструкторсько-технологічні методи підвищення надійності двигунів.
Система НОРМ збільшення ресурсу заснована на наступних принципових положеннях.
Систематично контролюється рівень моторесурсу на протязі всього строку служби двигуна і періодичного його збільшення, щоразу визначається технічною й економічною доцільністю, оптимального на даному етапі. Оптимальний рівень моторесурсу і потенційні можливості його подальшого збільшення закладаються вже при створенні конструкції двигуна і технологічної підготовки виробництва.
Планується періодичність збільшення моторесурсу, що базується на накопиченні творчих заділів для подальшого вдосконалення конструкції та технології, а також на всебічній і об’єктивній інформації про терміни служби двигунів.
Зростання моторесурсу здійснюється на основі підвищення надійності деталей і вузлів, що лімітують запланований рівень. Для кожного наступного етапу збільшення моторесурсу розробляється і проводиться комплекс конструкторсько-технологічних заходів і дослідно-дослідних робіт. Досягнутий на кожному етапі новий рівень моторесурсу в подальшому підтримується у виробництві і забезпечується в експлуатації.
Головне підприємство підтримує тісну творчу співдружність з суміжними підприємствами і галузями промисловості у справі підвищення якості і технічного ресурсу комплектуючих виробів і матеріалів. При цьому широко використовується комплексна стандартизація, як прогресивний принцип управління якістю сировини, матеріалів і комплектуючих виробів через якість кінцевого продукту. Виробник піклується про безвідмовної експлуатації своєї продукції не тільки в межах гарантійного строку, але і після його закінчення — участю у створенні сприятливих умов обслуговування і активним впливом на якість ремонту і, тим самим, на міжремонтний ресурс. Постійна турбота про якість продукції — обов’язок і справа честі всіх працівників підприємства.
Закладка потенційних можливостей подальшого збільшення моторесурсу двигуна на етапі створення конструкції і технічної підготовки виробництва не означає навмисного недовикористання резервів конструкції. Вони відкриваються пізніше, у процесі тривалої експлуатації. Крім того, безперервне вдосконалення теорії і практики дозволяє застосовувати більш досконалі конструктивні і технологічні рішення і матеріали.
Планована періодичність збільшення моторесурсу ґрунтується на накопиченні творчих заділів для вдосконалення конструкції і технології, а також на всебічної та об’єктивної статистичної інформації про терміни служби двигунів та обробки цієї інформації за спеціальними методиками. Таким чином, система НОРМ забезпечує не тільки стабільну реалізацію вимог діючих стандартів і технічних умов, але і систематичне і планомірне підвищення цих вимог.
Переслідуючи основну мету — збільшення довговічності, — система НОРМ разом з тим активно впливає на поліпшення таких показників якості, як технічний рівень виробів, витрати на їх обслуговування і ремонт. Згідно з принциповими основами системи НОРМ на заводі розроблено послідовність і зміст робіт на кожному етапі збільшення моторесурсу двигунів, регламентовані склад і взаємозв’язок виконавців. У загальному вигляді така послідовність робіт включає: оцінку фактичного (досягнутого) рівня моторесурсу та визначення оптимального більш високого його рівня; розробку та перевірку інженерних рекомендацій по досягненню запланованого (оптимального) рівня моторесурсу; комплексний план конструкторсько-технологічних заходів по освоєнню двигунів з більш високим ресурсом в масовому виробництві та план науково-дослідних робіт у заділ на черговий перспективний етап підвищення ресурсу.
Визначення фактичного моторесурсу двигуна і оптимального рівня його збільшення будується на систематичному вивченні і аналізі даних про працездатність дизеля протягом усього терміну служби при різних умовах експлуатації, результатів систематичних контрольних і гарантійних випробувань двигунів на самому заводі-виробнику, дані, що надходять з ремонтних заводів. Основні джерела зовнішньої інформації базові автогосподарства, які експлуатують двигуни в різних кліматичних і дорожніх умовах, і ремонтні підприємства, з якими укладаються договори про науково технічне співробітництво. З їх допомогою за методикою, розробленою на заводі, встановлюються фактичні терміни служби деталей і двигунів в цілому до повної амортизації або заміни, перевіряється ефективність проведених заводом заходів по збільшенню моторесурсу двигунів і покращення їх техніко-економічних показників, розробляється номенклатура і визначаються норми витрат запасних частин, ведеться спостереження в умовах реальної експлуатації за досвідченими двигунами.
Фактичний рівень моторесурсу встановлюють за досягнутим терміну служби основних деталей двигунів. Можливе його збільшення намічають виходячи з оптимальних можливостей підвищення термінів служби деталей і сполучень, що лімітують моторесурс. На рис. 3 показана принципова схема визначення досягнутого, оптимального та перспективного рівнів моторесурсу. Досвід заводу показує, що тривалість циклу на кожному етапі збільшення моторесурсу становить 2-3 роки і обумовлюється реальними масштабами завдання, об’ємом інженерних робіт і періодом підготовки виробництва.
2
