Добрий сонячний ранок липецької області. Тримали шлях прямо на кудикіну гору, провітрити свої помідори 🙂 поруч же, всього то 420км + від москви. частина 1.проїжджали безліч міст, але більшість виявлялися осторонь. Наприклад єфремов нам довелося проїхати від і до. Дата його заснування 1637год.
основні дороги липецької області в більшості своїй радували, на них принаймні не було ям на підлогу колеса 17 радіусу. Чого зовсім не скажеш про другорядних дорогах, а так само в селах, навіть не віддалених. Там повна розруха в плані інфраструктури. На фото платна дорога, по ній трохи скоротили час, але це не точно. Нудно їхати по ній, особливо усвідомлюючи те, що на морі ми сьогодні не збиралися)
ну нарешті я побачив його в живу. Здоровенний змій горинич видно здалеку. Під’їзд до входу в парк проходить по грунтовій і курній насипній дорозі, яка переходить в поле з в’янучої від сонця травою.спека була знатна, добре що мої штани як в кіно перетворюються в не зовсім елегантні, але шорти:) переодяглися, скинули екіп і погнали на 11 номері оглядати гітари. Скажу відразу що вхід на територію безкоштовний і за парковку на полі грошей теж не вимагають. Хоча б за це спасибі.
ось і змій у всій своїй красі і обпаленої від вогню пащею. До речі він 15 метрів у висоту.
селфі на пам’ять і далі:)
такий маленький я і такий великий дракоша m /
поруч з дракоша є озеро, в якому не можна купатися, хоча там знаходиться пляж:)
так само навпроти озера височить копія давньоруської фортеці. Вона складна з колод
ззаду фортеці відпочивають три богатирі 🙂 пройти повз неможливо
макс відчув прилив сил і прикольно позував як ті самі богатирі
одного навіть завалив))
Соловушка.
Соловей-соловейко, світла голівонька.тільки сонечко зійде, дзвінко пісню проспіває.
Голосно заливається.для друзів старається.оживає все кругом.з піснею щастя входить в будинок.фотографи знають як важко зловити такі моменти, але мені пощастило
такі пташки пасуться на кудикіній горі
500 гектар краси
пшеничні російські поля, річка дон і відмінна погода. Що ще треба для прекрасного дня далеко від міст?
500 гектар краси і ми з максом
я маленька метелик 🙂
а макс здоровенна батра!))) пам’ятаєте годзіллу?
практично в кожній поїздці мене супроводжує моя гармата. Люблю постріляти)
річка дон у всій красі
а взагалі це ангели
зелень у святого джерела з холоднющей водою, все як я люблю
річка дон
поки ви тут перебуваєте, можете на питання ” ти де? де?”відповідати сміливо” на кудикіній горі.”
поїсти тут обійдеться не менше 500р на людину. Це взагалі по мінімалці. Враховуйте це і не платіть місцевим баригам
крім цієї забігайлівки тут нічого нормального немає. Ціни спеціально для вас сфоткал
на смак богатирська хороша, таких би штуки 3, було б норм. Але краще 300р в бак залити, ніж переварити її за 15 хвилин
за такими просторам варто їхати куди завгодно. А можна посидіти на булках рівно і зацінити мої фотки. Кожному своє ©
за шоломом пірнали, а він ось де)
піу-піу:)
зелені там вистачає
загодовані стрибуни майже не ворушилися
вечоріло. Я у всю шукав гостинку, але це було марно. Забронений букінг тільки знімав бабки, а по суті вже місць не було. Не довіряйте цій фігні, беріть намет і спальник і ні від кого не залежати не доведеться. Це був перший і останній раз, коли я їду без неї
довели справу допізна, тому що чекали дракошу і його нічне полум’я
як смажив дракон можете глянути на каналі, а поки ось вам троянський кінь 🙂
а ще класний захід
продовження слід 🙂 кому лінь читати і люблять відео ось посилання на нього “>кудикіна гора і липецька область